Братство. Резиденція: Єрусалим (1120–1129) [1]
Гуго де Пейн (Hugo Paganis/de Payns), засновник і керівник братства (1118/1119 – 24 травня 1136/1137) [2];
Військово-чернечий орден. Резиденція: Єрусалим (1129–1187) [3]
Робер де Краон (Robertus Burgundio/Robert de Craon) (1136/1137 – 13 січня 1149);
Еврар де Бар (Evrardus de Barris/des Barres) (1149-1152?);
Бернар де Трембле (Bernardus de Tremelay) (1152? – 16 серпня 1153);
Андре де Монбар (Andreas de Montbard) (1153 – 17 січня 1156);
Бертран де Бланшфор (Bertrandus de Blanchefort/Blanquefort) (1156 – 2 січня 1169);
Філіп де Мії (Philippus de Neapoli/de Nablus, de Milly) (1169-1171);
Одо де Сент-Аман (Odo de Sencto Amando) (1171 – 8 жовтня 1179);
Арно де Торроя (Arnauldus de Turre rubea/de Torroja) (1180 – 30 вересня 1184);
Жерар де Рідфор (Gerardus de Ridefort) (1185 – 4 жовтня 1189);
Військово-чернечий орден. Резиденція: Акра (1191–1291)
Робер де Сабле (Robertus de Sablolio/Sablé) (1191 – 28 вересня 1193);
Жільбер Ерал (Gilbertus Erail/Herail, Arayl, Horal, Roral) (1194 – 21 грудня 1200);
Філіп де Плессі (Philippus de Plessis/Plaissié, Plessé, Plessiez) (1201 – 12 лютого 1209);
Гійом де Шартр (Willelmus de Carnoto/Guillaume de Chartres) (1210 – 25 серпня 1219);
П’єр де Монтегю (Petrus de Monteacuto) (1219 – 28 січня 1232?);
Арман де Перігор (Hermannus Petragoricensis/Hermann/Armand von Peragors) (1232? – 17 жовтня 1244);
Рішар де Бюр (Richardus/Richart/de Bures) (1244/1245 – 9 травня 1247);
Гійом де Соннак (Guillelmus de Sonayo/Sonaio/Guillaume de Sonnac) (1247 – 11 лютого 1250);
Рено де Віш’є (Rainaldus de Vicherio/Renaud de Vichier) (1250 – 20 січня 1256);
Тома Беро (Thomas Berard/Berardi) (1256 – 25 березня 1273);
Гійом де Боже (Guillelmus de Belloioco/Guillaume de Beaujeu) (травень 1273 – 18 травня 1291);
Військово-чернечий орден. Резиденція: Лімасол (1291–1312) [4]
Тібо Годен (Tybaldus Gaudini/Thibaud Gaudin) (1291 – 16 квітня 1293);
Жак де Моле (Jacobus de Molay/Jacques de Molay) (1293-1307, † 18 березня 1314).
© Бойчук Б.В., 2023
© TEMPLIERS.INFO, 2023
Примітки
1. Роки братства взяті з урахуванням дати затвердження братства на соборі в Наблусі (січень 1120 року) та початком собору в Труа (13 січня 1129 року), де тамплієри були вже затверджені як орден.
2. Список складений за виданням: Bulst Thiele M.-L. Sacrae Domus Militiae Templi Hierosolymitani Magistri: Untersuchungen zur Geschichte des Templerordens, 1118/1119-1314. Gottingen, 1974.
3. Військово-чернечий орден – це військова організації, члени якої давали чернечі обітниці та жили як ченці, але при цьому носили зброю і брали участь у війнах. Представники таких орденів: тамплієри, госпітальєри, Тевтонський орден, орден Алькантара, орден Калатрави та інших. Більшість з них вже давно припинили своє існування, а є такі які існують досі, але вже як світські ордени.
4. Орден тамплієрів припинив своє існування з моменту оголошення на В’єннському соборі булли Папи Римського Климента V «Vox in excelso» (від 22 березня 1312 року).
