В останні роки деякі автори висловили довіру до ряду звинувачень висунутих тамплієрам на початку XIV ст., особливо тим які стосуються прийому в орден: зречення від Христа, плювки на хрест і непристойні поцілунки, навіть якщо при цьому самі тамплієри не були єретиками [1]. Якщо вірити свідченням тамплієрів, ці злочини мали місце щонайменше останні півстоліття [2] до початку суду …

Чи могли злочини тамплієрів залишатися непоміченими тривалий час? Докладніше »

Після завершення Першого хрестового походу Святу землю стало відвідувати значно більше пілігримів, ніж до того. Незахищені, багато хто з цих паломників піддавалися нападам, втрачаючи своє майно, а часто й життя. Кривавий напад на кілька сотень паломників, які прямували з Єрусалиму до Йордану під час Великодня 1119 р. [1], спонукнув дев’ятьох лицарів покинути свій неробський спосіб життя під …

Вплив св. Бернара Клервоського на формування ордену тамплієрів Докладніше »

Ця доповідь [1] базується на четвертому розділі моєї книги «Кохання, війна і Грааль» [2] і присвячена середньовічним оповіданням про Грааль. Образ Грааля пережив століття і все ще знаходиться в процесі розвитку, але я розглядатиму тільки середньовічні тексти. Тут можна торкнутися безліч тем: адже існує не одне оповідання про Грааль, а кілька, і в них Грааль виглядає по-різному, …

Тамплієри та Грааль Докладніше »

У цій невеликій роботі ми не будемо торкатися спорядження магістра, балі та інших командорів ордену тамплієрів. Нас насамперед цікавлять комплекти одягу та спорядження простого брата лицаря та брата сержанта – як самі найпоширеніші комплекти в ордені. Крім зображень, у цій роботі були використані такі джерела: 1. Латинський статут ордену тамплієрів у оригіналі та у перекладі. 2. Французький статут …

Озброєння та спорядження братів ордену тамплієрів у другій половині XIII століття Докладніше »

Судячи з тексту Французького статуту, молитовний день тамплієра, як і наказує «Статут Бенедикта» [1], поділявся на молитовні години і праведну працю на славу Господню. Не слід думати, що тамплієри (багато з яких походили з шляхетних дворянських сімей), під час перемир’я тільки молилися чи ледарювали – фізична праця для ченця є однією з найвищих чеснот – тут і робота …

Молитовний день тамплієра Докладніше »

«Орден Бідних лицарів Христа і Храму Соломона» був заснований групою благочестивих лицарів, які присвятили себе захисту паломників, що побажали відвідати Святу землю, «від злодіїв та розбійників, які чинили їм багато зла» [1]. Очолив цей загін уродженець Шампані Гуго де Пейн, учасник Першого хрестового походу. У січні 1120 р. [2] цим лицарям було надано частину палацу біля Храму Господнього, …

Тамплієри у Святій землі (1120-1291) Докладніше »

Азо, архідиякон Солсберійcький, наприкінці XII ст. направив прохання тамплієрам, просячи їх дозволити Джоані, старій дружині лицаря Річарда Чалфілда, провести залишок своїх днів у прецепторії Саддлскомб (Сассекс) – не як особа, яка отримує пенсію, а як член ордену. Було додано, що оскільки вона є літньою жінкою і ніяких поганих підозр не могло з’явитися з цього приводу, вона все …

Сестри ордену тамплієрів Докладніше »

У першій половині ХІІ ст. Госпіталь і Храм перетворилися на перші справжні релігійні ордени. Обидва мали централізований апарат управління і могли направляти своїх представників туди, куди це було необхідно. Важливим кроком у процесі формування орденів стало утворення місцевих громад, але це само по собі не було чимось новим, враховуючи поширення з кінця XI ст. бенедиктинських пріорств, багато …

Витоки командорств тамплієрів та госпітальєрів Докладніше »

Братство. Резиденція: Єрусалим (1120–1129) [1] Гуго де Пейн (Hugo Paganis/de Payns), засновник і керівник братства (1118/1119 – 24 травня 1136/1137) [2];   Військово-чернечий орден. Резиденція: Єрусалим (1129–1187) [3] Робер де Краон (Robertus Burgundio/Robert de Craon) (1136/1137 – 13 січня 1149); Еврар де Бар (Evrardus de Barris/des Barres) (1149-1152?); Бернар де Трембле (Bernardus de Tremelay) (1152? – 16 серпня 1153); Андре де Монбар (Andreas de Montbard) (1153 – 17 січня 1156); Бертран де Бланшфор (Bertrandus de Blanchefort/Blanquefort) (1156 – 2 січня 1169); …

Список великих магістрів ордену тамплієрів Докладніше »

Наступником Тібо Годена став Жак де Моле, який перебував на Кіпрі як маршал ордену тамплієрів. Конкурентом Жака був Гуго де Пейро, магістр провінції Франція [1], але завдяки підтримці братів з Бургундії, яких на той час було досить багато у ордені, переміг Жак де Моле. Орден тамплієрів втратив багатьох братів і високопоставлених осіб у боях в Святій землі, тому Жак …

Жак де Моле і тамплієри (1292-1314) Докладніше »