Азо, архідиякон Солсберійcький, наприкінці XII ст. направив прохання тамплієрам, просячи їх дозволити Джоані, старій дружині лицаря Річарда Чалфілда, провести залишок своїх днів у прецепторії Саддлскомб (Сассекс) – не як особа, яка отримує пенсію, а як член ордену. Було додано, що оскільки вона є літньою жінкою і ніяких поганих підозр не могло з’явитися з цього приводу, вона все …
У першій половині ХІІ ст. Госпіталь і Храм перетворилися на перші справжні релігійні ордени. Обидва мали централізований апарат управління і могли направляти своїх представників туди, куди це було необхідно. Важливим кроком у процесі формування орденів стало утворення місцевих громад, але це само по собі не було чимось новим, враховуючи поширення з кінця XI ст. бенедиктинських пріорств, багато …
Братство. Резиденція: Єрусалим (1120–1129) [1] Гуго де Пейн (Hugo Paganis/de Payns), засновник і керівник братства (1118/1119 – 24 травня 1136/1137) [2]; Військово-чернечий орден. Резиденція: Єрусалим (1129–1187) [3] Робер де Краон (Robertus Burgundio/Robert de Craon) (1136/1137 – 13 січня 1149); Еврар де Бар (Evrardus de Barris/des Barres) (1149-1152?); Бернар де Трембле (Bernardus de Tremelay) (1152? – 16 серпня 1153); Андре де Монбар (Andreas de Montbard) (1153 – 17 січня 1156); Бертран де Бланшфор (Bertrandus de Blanchefort/Blanquefort) (1156 – 2 січня 1169); …
Наступником Тібо Годена став Жак де Моле, який перебував на Кіпрі як маршал ордену тамплієрів. Конкурентом Жака був Гуго де Пейро, магістр провінції Франція [1], але завдяки підтримці братів з Бургундії, яких на той час було досить багато у ордені, переміг Жак де Моле. Орден тамплієрів втратив багатьох братів і високопоставлених осіб у боях в Святій землі, тому Жак …
Рішар де Бюр великий магістр ордену тамплієрів з 1245 року. До свого обрання магістром, Рішар обіймав посаду великим командором ордену (з 1241), представляв орден на переговорах з Імад ад-Діном Ісмаїлом, еміром Дамаску, щодо спільних дій проти султану Єгипту та хорезмійців (1244). Низка дослідників вважають, що капітул тамплієрів не обирав Рішара де Бюра на посаду великого магістра, а тільки …
Тібо Годен був командором ордену [1], коли під час оборони Акри загинув великий магістр Гійом де Боже (18 травня 1291 року). Командування орденом було доручено маршалу П’єру де Севрі, який героїчно тримав оборону замку-резиденції ордену тамплієрів (Тампль) [2]. У ніч на 24 травня, втративши надію, П’єро наказав Тібо Годену відвести скарби тамплієрів до Сідону. 29 травня маршал П’єр де Севрі …
Тома Беро помер 25 березня 1273 року, «і магістром у 13-й день травня [1273 року] став брат Гійом де Боже, який був за морем командором Апулії [магістром Сицилії та Апулії] …» («Історія Іраклія» [1]). Діяльність магістра Гійома де Боже відносно добре відома завдяки хроніці під назвою «Діяння кіпріотів» яку написав «тамплієр з Тіру». Насправді автор хроніки не …
Після відсторонення у 1252 році Рено де Віш’є з посади великого магістру ордену тамплієрів, Тома Беро був призначений виконуючим обов’язки голови ордену, а великим магістром він був обраний лише у 1256 році, після смерті Рено де Віш’є [1]. Тома Беро прийняв орден у занепаді, володіння тамплієрів у Святій землі були зведені лише до кількох міст та фортець. …
Після смерті великого магістра Гійома де Соннака, у битві при Ель-Мансурі, керування орденом було доручено великому командору Етьєну д’Отрікуру, поки не буде обрано нового великого магістра ордену тамплієрів. Рено де Віш’є, якому судилося стати наступним великим магістром тамплієрів, займав посаду маршала ордену коли до нього та командора Етьєна д’Отрікура звернувся Жан де Жуанвіль [1] з проханням позичити гроші на …
Місце великого магістра ордену тамплієрів тривалий час залишалося вільним, бо не знали, чи загинув магістр Арман де Перігор у битві при Форбії (17-18 жовтня 1244 року) чи вижив і перебуває у полоні. Низька дослідників вважають, що після Армана де Перігора, великим магістром ордену тамплієрів був Рішар де Бюр, якого обрали магістром у 1245 році, хоча це не точно. …
