Тома Беро помер 25 березня 1273 року, «і магістром у 13-й день травня [1273 року] став брат Гійом де Боже, який був за морем командором Апулії [магістром Сицилії та Апулії] …» («Історія Іраклія» [1]). Діяльність магістра Гійома де Боже відносно добре відома завдяки хроніці під назвою «Діяння кіпріотів» яку написав «тамплієр з Тіру». Насправді автор хроніки не …
Після відсторонення у 1252 році Рено де Віш’є з посади великого магістру ордену тамплієрів, Тома Беро був призначений виконуючим обов’язки голови ордену, а великим магістром він був обраний лише у 1256 році, після смерті Рено де Віш’є [1]. Тома Беро прийняв орден у занепаді, володіння тамплієрів у Святій землі були зведені лише до кількох міст та фортець. …
Після смерті великого магістра Гійома де Соннака, у битві при Ель-Мансурі, керування орденом було доручено великому командору Етьєну д’Отрікуру, поки не буде обрано нового великого магістра ордену тамплієрів. Рено де Віш’є, якому судилося стати наступним великим магістром тамплієрів, займав посаду маршала ордену коли до нього та командора Етьєна д’Отрікура звернувся Жан де Жуанвіль [1] з проханням позичити гроші на …
Місце великого магістра ордену тамплієрів тривалий час залишалося вільним, бо не знали, чи загинув магістр Арман де Перігор у битві при Форбії (17-18 жовтня 1244 року) чи вижив і перебуває у полоні. Низька дослідників вважають, що після Армана де Перігора, великим магістром ордену тамплієрів був Рішар де Бюр, якого обрали магістром у 1245 році, хоча це не точно. …
У жовтні 1232 року місце великого магістру ордену тамплієрів П’єра де Монтегю зайняв Арман де Перігор, у минулому магістр тамплієрів у Сицилії та Калабрії, де стосунки між орденом та Фрідріхом II Гогенштауфеном, імператором Священної Римської імперії ставали все більш напруженими. Тамплієри безпосередньо не втручалися у війну кіпріотів проти маршала Рікардо Філанджері, намісника імператора у Святій землі, …
Після смерті магістра Гійома де Шартра, новим великим магістром тамплієрів було обрано П’єра де Монтегю, магістра Іспанії та Провансу, лицаря з каталонського шляхетського роду. В 1218 році він долучився до П’ятого хрестового походу, учасники якого рушили до Дам’єтти в Єгипті. Невдалий П’ятий хрестовий похід Після взяття Дам’єтти (листопад 1219 року) у стані хрестоносців спалахнув розбрат між королем і …
Першим офіційним кроком нового великого магістра, Гійома де Шартра, уродженця Шампані, була його присутність на коронації Іоанна де Брієна у 1210 році. Новий король Єрусалиму надав підтримку тамплієрам у боротьбі з Левоном II за володіння ордену у північній Сирії. У 1211 році тамплієри розпочали відкриті військові дії проти вірмен, Іоанн надіслав їм п’ятдесят лицарів. Сутички з вірменами вже …
Наступником Жільбера Ерала на посаді великого магістра ордену тамплієрів став Філіп де Плессі. Нам нічого невідомо про його колишню діяльність. Відомо що він анжуєць і брав участь у Третьому хрестовому поході як простий лицар. У Святій землі, навесні 1201 року, він вирішив стати тамплієром. У грудні 1201 року Філіп де Плессі, як великий магістр ордена тамплієрів, підписує угоду з …
На зміну магістрові Роберу де Сабле тамплієри обрали брата Жільбера Ерала. Жільбер був великим командором ордену тамплієрів у Святій землі з 1183 року. У 1184 році він конкурентом Жерара де Рідфора на виборах великого магістра ордену і після програшу був відправлений в Європу для виконання обов’язків магістра Провансу та Іспанії, а з 1190 по 1193 роки – магістра Заходу. …
Після смерті Жерара де Рідфор орден тамплієрів був настільки ослаблений, що місце магістра залишалося вільним впродовж вісімнадцяти місяців. З прибуттям нового хрестового походу 1191 року лицарі обрали магістром «дворянина, який був із Дому і звався брат Робер де Сабле», – друга Річарда I короля Англії. Він приніс обітницю тамплієра під час свого перебування під стінами Акри, можливо, до постригу він …
