Заставка. Молитовний день тамплієра

Молитовний день тамплієра

Судячи з тексту Французького статуту, молитовний день тамплієра, як і наказує «Статут Бенедикта» [1], поділявся на молитовні години і праведну працю на славу Господню.

Не слід думати, що тамплієри (багато з яких походили з шляхетних дворянських сімей), під час перемир’я тільки молилися чи ледарювали – фізична праця для ченця є однією з найвищих чеснот – тут і робота на будівництві укріплень, догляд за кіньми, допомога брату келарю, роздача милостині, догляд за хворими братами чи людьми, які перебувають у госпіталі Храму [2], робота у зброярні та кузні – про це твердо говорять статті 279-339 Французького статуту тамплієрів.

Дім тамплієрів, де б він не розташовувався, чи то гори Шотландії, чи сам Єрусалим, це насамперед – монастир, тому брати неодмінно зобов’язані були дотримуватися монастирського порядку дня, який був пов’язаний з «Літургією годин», тобто з часом молитов. Слід зазначити, що у Середньовіччі плин часу вимірювали саме літургійними годинами.

У псалмі 118(119):164 сказано «Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї» (лат. Septies in die laudem dixi tibi super iudicia iustitiae tuae): Вранішня та Лауди (були одним офіцієм), Перший час, Третій, Шостий, Дев’ятий, Вечірня, Комплеторій – це і були ті сім циклів молитов.

Нижче наведемо таблицю співвідношення літургійних та астрономічних годин.
– Вранішня (лат. Matutinum, Matutinae) – приблизно 2 година ночі;
– Лауди або Хваління (лат. Laudes) – на світанку;
– Перший час (лат. Prima hora) – приблизно 6 година ранку;
– Третій час (лат. Tertia hora) – приблизно 9 година ранку;
– Шостий час (лат. Sexta hora) – опівдні;
– Дев’ятий час (лат. Nona hora) – приблизно 3 година дня;
– Вечірня (лат. Vespera) – на заході сонця;
– Комплеторій (лат. Completorium) – перед сном.

Нагадаємо, що розклад літургійних годин було сформовано та викладено св. Бенедиктом у його «Статуті», і оскільки у статуті тамплієрів постійно згадуються дані терміни, можна зробити висновок, що тамплієри користувалися загальноприйнятою системою літургійних годин.

Тепер звернемося безпосередньо до розділу статуту тамплієрів під назвою «Релігійна служба», зробимо з нього короткі витиски і дізнаємося, як проходив молитовний день лицаря (сержанта) ордену тамплієрів.

«За звичаями нашого Дому щодня у каплиці перед Вранішньою [Лаудами] читають п’ятнадцять псалмів» [3]. Лауди складалися з шести псалмів, які відповідали за змістом релігійному святу або події цього дня (їх читали двічі) і трьох гімнів, які ділилися на ноктюрни (окремі частини гімнів), між якими читали часи (уривки зі Святого писання).

Щодня в каплицях проходила служба за померлих братів і «друзів» (донатів) ордену. Як стверджує статут, службу читали «…між Дев’ятим часом та Вечірнею, крім Великого Посту, коли після першої неділі їх читають між Дев’ятим часом та Комплеторієм…» [4].

У каплицях служили не прості лицарі, а висвячені священики, яких статут називає «брат капелан». У статуті вказано, що «…брат Храму не повинен сповідатися нікому крім брата капелана, якщо в тому немає крайньої необхідності…» [5], з чого можна зробити висновок, що священики які не мали безпосереднього відношення до ордену тамплієрів до обрядів у Домах ордену не допускалися або допускалися вкрай рідко.

В цілому, не особливо ревні брати повинні були тільки відвідувати Святу месу, як головне щоденне богослужіння, але оскільки релігія для людини того часу була «другим життям», ревність серед братів була цілком природною і щирою, про що говорять, наприклад, статті статуту:

«Стало відомо нам, і ми чули це від надійних свідків, що непомірно і без обмеження слухаєте ви божественну службу стоячи. Ми не вимагаємо, щоб ви чинили так, навпаки ми не схвалюємо цього. Але ми велимо, щоб як сильні, так і слабкі, щоб уникнути безладу, повинні співати псалом Venite із запрошенням [6], і гімн сидячи, і вимовляти свої молитви в тиші, пошепки і тихо, щоб молільник не заважав молитвам інших братів.

Але в кінці псалмів, коли співається Gloria Patri, з поваги до Святої Трійці, ви повинні встати і вклонитися вівтарю, а слабкі та хворі – схилити свої голови. Так ми велимо. А коли читають пояснення Євангелія і співається Te deum laudamus [7], і всі хваління, і Вранішня закінчується, ви повинні бути на ногах. Також ми наказуємо вам стояти на Вранішніх і на всіх службах Богоматері» [8].

Пізніше, в середині XIII століття, до цього було додано таке положення: «… служби, які читають у каплиці, кожному братові слід уважно слухати, якщо він може це робити <…> Але недужі брати, коли вони не можуть слухати службу і приносити поклони, як здорові, повинні триматися в одній частині каплиці разом, позаду решти братів і можуть сидіти, і так вони повинні слухати службу з натхненням і дотримуватися тиші, і це найкраще, що вони можуть робити без шкоди для свого тіла» [9].

 

© Мартьянов А.Л., 2002
© Бойчук Б.В., український переклад, редагування, 2023
© TEMPLIERS.INFO, 2023


Примітки
1. «Статут Бенедикта» включає у себе заповіді написані св. Бенедиктом, приблизно в 530 р., для ченців, що живуть общиною під керівництвом абата. Цей статут став основою для статутів всіх християнських орденів, як чоловічих, так і жіночих. Тому, св. Бенедикта вважають патріархом, засновником, західних ченців.
2. Ще одна назва ордену тамплієрів – «Орден Храму», на честь Храму Соломона (Templum Salomonis) в Єрусалимі, на місці якого була заснована резиденція ордену тамплієрів. Повна назва ордену тамплієрів – «Бідні лицарі Христа та Храму Соломона» (лат. Pauperes commilitones Christi Templique Solomonici).
3. Французький статут, стаття 357.
4. Там само, стаття 356.
5. Там само, стаття 354.
6. Перший псалом при служінні Вранішньої, завжди є 94 псалмом.
7. Гімн виконувався два рази вкінці служіння Лауди.
8. Французький статут, статті 15 та 16.
9. Там само, стаття 359.

Прокрутити вгору